В пятницу и субботу в школах страны прозвучит Последний звонок, который ознаменует окончание занятий. Для нынешних выпускников этот учебный год оказался непростым, но важным - события, которые начали происходить в стране с осени прошлого года, сформируют взгляды и принципы молодежи - будущего украинской нации.

23 мая все они на экзамене по украинскому языку написали изложение на тему "Война закончится". "Вести" надеются, что слепой жребий не стал случайностью и вскоре эти слова воплотятся в жизнь.

Мы предложили выпускникам подготовить сочинение "Какой я вижу Украину через 20 лет", где попросили ребят описать, что за это время изменится как в их жизни, так и в жизни нашей страны.

Почти все выпускники мечтают увидеть положительные изменения – повысить уровень толерантности и благосостояния.

"Вести" желают ребятам успешно сдать тестирование и поступить в вузы. Верьте в мечту и уверенно идите к своей цели!

ХАРЬКОВ

Никита Федосенко, 11-Б, 45 гимназия

Я народився та живу в Україні. Це моя рідна земля, історична та культурна спадщина мого народу. Мені завжди було цікаво, які історичні події відбувалися на території Батьківщини у минулому, та чим зараз живе український народ. Якою я бачу Україну через 20 років? Розмірковуючи над цим складним питанням, я прийшов до висновку, що майбутнє нашої держави залежить тільки від нас самих, та якщо ми в змозі щось змінити, то треба діяти.

В сучасному світі я не можу відчути дух єдності нашого народу. Люди з західної України не полюбляють українців зі сходу, та навпаки. Така розділеність може приводити тільки до конфліктів. Також наш народ розділяють якісь фанатичні ідеї, які дуже часто трапляються зараз. Але треба пам’ятати слова відомого російського прозаїка: "Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до вітчизни"

У світлі недавніх подій Україна знаходиться у дуже важкому становищі. Що ж до цього привело? На мою думку, бажання людей жити у своїй країні добре, а не шукати щастя "за бугром". Нарешті люди перестали дотримуватися філософії "моя хата з краю". Цей крок може грати дуже важливу роль у подальшому розвитку моєї Батьківщини. Зараз змінилася влада, та я вважаю, через деякий час ситуація у внутрішній політиці України теж зміниться у кращий бік. Що ж щодо зовнішньою політики, можна побачити загострення відносин з деякими країнами, наприклад, з Росією, яку завжди вважали за братську державу. Але, як кажуть, що не робиться, усе на краще.

Я, як громадянин України, не можу стояти осторонь та не звертати уваги на усе,що коїться навколо. Хоча я й не приймаю участь у різноманітних мітингах, але, якщо я мав би змогу зробити щось для свого рідного народу, то я обов’язково скористався би цією можливістю.

Кажучи про законодавчу базу України, можна сказати, що ми на вірному шляху до демократичної, вільної держави. Наші закони націлені на захист прав людини, та з часом, я сподіваюся, людина в нашій країні буде почуватися тільки краще. Наостанок, хочу сказати, що все у нас буде, треба тільки бути єдиним народом, та прикладати зусиль,щоб зробити наше життя краще, наше майбутнє світлішим.

ДНЕПРОПЕТРОВСК

Ирина Холод, 11-А, 47 школа

Я, як випускниця 2014 року, мрію, щоб кожен мій однокласник зміг реалізувати свої цілі. Щоб життя для моїх друзів стало прагненням до чогось більшого. І заради цього, я вважаю, варто сміливо дивитьсь у майбутнє.

На мій погляд 20 років занадто малий термін для глобальних змін у державі. Проте деякі аспекти соціального і політичного життя українців доволі сильно змінять свій вигляд. Перш за все, у найближчому майбутньому мені б хотілося бачити Україну дійсно незалежною державою. Незалежною як в економічному, так і в паливному, соціальному та моральному плані. Президентом буде людина, яка ставитиме пріоритети країни та народу вище власних. Через врівноваженість економіки знизиться кількість злочинів. Крім того стабільна економіка призведе до підвищення рівня культури, освіти, моралі суспільства. Покращиться демографічна ситуація.

Через 20 років Україна вибере для себе пріоритетними екологічні види енергії, такі як сонячна, вітрова, енергія припливів тощо. Внаслідок цього покращиться екологічна ситуація в країні. Через 20 років Україна стане однією з передових країн. Промисловість вийде на найвищий рівень, український експорт буде цінуватися в усьому світі. Назавжди зникне безробіття, таке поняття, як трудові емігранти взагалі не буде для нас існувати. Для кожного знайдеться престижна робота з високою заробітною платнею.

Мій регіон, Дніпропетровщина, вибере для себе провідним напрямом ракетобудування і вивчення космосу. Нарешті наука буде розвиватись заради науки, а не заради комерції. Більше уваги приділятиметься позашкільному розвитку дітей, зокрема завдяки бюджетному фінансуванню збільшиться кількість закладів, в яких діти зможуть розвивати свої таланти.

Мрії… Так хочеться, щоб вони здійснювались. Проте для їхнього здійснення потрібно докласти немало зусиль. І я гадаю, що ми з цим впораємося.

РОВНО

Адриана Романюк, Млиновская гуманитарная гимназия

У майбутньому я бачу Україну частиною ЄС. Я хочу, щоб не тільки мені, а і для усієї молоді був вільний доступ у Європу - для того, щоб ми могли вивчати історію та географію не тільки з книг та Інтернету, а самі могли б на власні очі побачити, як воно виглядає насправді. Або інша сторона - вивчення іноземної мови. Чому б не їздити вільно у ту країну на якусь,скажімо,шкільну практику, де ми могли би вдосконалювати мову? Це тільки два приклади я всього навела, чому я хочу бачити свою країну без кордонів.

Наша нова влада, яка була призначена відразу після гучних подій у Києві, робить усе можливе та необхідне для врегулювання кризи у нашій країні. І не потрібно забувати,що до влади вони прийшли на момент, коли у казні гуляли тільки вітри, і жодних коштів там не було. Після виборів президента у нас буде можливість у вересні також обрати нову владу,і ця нова влада буде лицем усього українського народу.

Свої роздуми про майбутнє України я захотіла написати у вигляді діалогу двох друзів у соцмережі:

- Привіт,вибач що довго не писала,просто я була дуже засмучена останніми подіями в нашій країні, не було навіть бажання ні з ким спілкуватися.

- Не варто вибачатися. Зараз така ситуація в нашій країні, що кожну хвилину людина переживає усім серцем та молиться за майбутнє нашої держави.

- І знаєш, у мене ці всі події прокручуються, як якийсь документальний фільм. Ти пам'ятаєш, як ми з тобою вийшли на акцію "Живий ланцюг" та трималися за руки разом зі студентами та молоддю 29 листопада?

- Атож, таке не запам'ятати! Ми зібралися біля пам'ятника Шевченку, а потім організовано поїхали на трасу Київ –Чоп

- Весело тоді було, і навіть ніхто не зважав на вітер, який нам мало не виривав з рук жовто-блакитні кульки.

- Але те, що сталося у ніч з 29 на 30 листопада, я навіть і не хочу згадувати... А потім все розвивалося як у найстрашнішому бойовику.

- Перші жертви Майдану, потім "Небесна сотня"…

- Вічна їм пам'ять!

-А зараз що робиться з нашою країною?! «Бандитський» режим Януковича хоче роздерти нашу країну на шматки,виконуючи всі вказівки Кремля.

- Російська пропагандистська машина працює на те, щоб переконати весь світ, мовляв, українці Сходу і Заходу - це різні народи і їм краще пожити окремо.

- Але вони не могли передбачити,що своїми брудними іграми та інтригами тільки згуртують наш народ та зміцнять віру у єдність України та нашого народу!

- Слава Украіні !

- Героям слава!

Я недаремно написала саме цей діалог між двома друзями,тому що, починаючи з листопаду минулого року, і по сьогоднішній день,наша молодь бере активну участь у будівництві нової Держави. Держави, котра хоче зберегти свою незалежність та свободу, держави, котра стоїть на початку нового шляху без корупції ,бандитизму,та політичних і брудних інтриг. І я вірю,що кожен громадянин нашої Держави зможе зробити свій вірний вибір, проголосувавши за свого кандидата у президенти. Я надіюся,що ніяка зла сила не стане на шляху цьому. Разом ми сила! Тільки разом ми відбудуємо нашу неньку-Україну, а наші діти та правнуки матимуть змогу жити у вільній, новій країні.

ДОНЕЦК

Екатерина Бондаренко, 11 класс, лицей-интернат "Эрудит"

Усі ми сподіваємося на те, що у найближчі роки в нашій країні відбудуться зміни на краще. Так, я бачу Україну в майбутньому сильною, єдиною, економічно й політично незалежною державою. В Україні повинна бути сильна боєздатна армія, що в будь-який момент могла б стати на захист миру й безпеки. Я впевнена, що наша держава має стати членом Європейської спільноти. Це дасть нам гарантії територіальної цілісності й убезпечить від різного роду претензій та зазіхань. Крім цього, я вважаю, що для того, щоб самим стати сильним гравцем, треба змагатися із сильними партнерами. За правильної економічної політики вступ до ЄС стане потужним стимулом до розвитку української економіки. До того ж, сучасна геополітична ситуація доводить, що наразі практично неможливо зберігати позаблоковий статус. Тож, якщо ми вже стали на шлях змін, не маємо права звертати з нього.

Я впевнена, що через 20 років в Україні утвердиться справжня демократія і народовладдя. При владі нарешті будуть люди, що прагнутимуть не власного збагачення, а розвитку нашої держави. Будуть проведені послідовні економічні реформи щодо стабілізації національної фінансової системи, максимального спрощення податкової системи для розвитку малого і середнього бізнесу, усунення впливу на економіку бюрократії, корупції, тіньових стосунків між підприємствами задля прискорення економічних процесів. Відбудеться реформування судової та правоохоронної систем з метою здійснення реального правосуддя, захисту громадян, дотримання їх прав і свобод.

Відбудеться реформування медичної галузі таким чином, що медицина стане справді якісною і максимально доступною принаймні для малозабезпечених верств населення.

Відбудуться також зміни в освіті. Буде підвищено загальний рівень якості освіти, усі школи даватимуть ґрунтовні знання, так що в дітей не буде потреби наймати репетиторів практично з усіх предметів (на жаль, сьогодні таке подекуди зустрічається). Буде здійснюватися ефективне культурно-етичне й громадянське виховання.

І, що головне, підвищиться загальний рівень життя населення, збільшиться чисельність середнього прошарку, зменшиться прірва між бідними й багатими. Покращиться також стан нашого суспільства: люди стануть більш свідомими, толерантними, їм не бракуватиме елементарної культури поведінки. І Україна нарешті стане по-справжньому європейською державою. Схоже на казку? Можливо. Що ж, ми можемо втілити її в життя. Варто пам’ятати, що тільки ми самі будуємо власне майбутнє. Як говорив Махатма Ганді, ми маємо стати тими змінами, які ми хочемо побачити у світі.

ОДЕССА

Катя Ткач, Котовск, Одесская область

Я би хотіла бачити Україну у майбутньому стабільною європейською країною. Без великої армії, без великого впливу на процеси у світі. От, наприклад, як країни Скандинавії. Я би бачила Україну маленькою, спокійною країною, а не світовим чи європейським жандармом. Але як воно буде? Не знаю. Судячи з тих процесів, які у нас сьогодні відбуваються, може відбутися будь-що. Можливо, ми взагалі випадково і незаслужено отримали незалежність і все це через якийсь час розсиплеться? Я вже починаю думати і про це. Бо ми не уміємо користуватися тим даром, який ми отримали.

Мені чомусь дуже хочеться, щоб усі українці нарешті зрозуміли, що ми — єдина сім'я, про яку так багато мріяв ще Тарас Шевченко. Тому ми не повинні робити один одному боляче, завдавати шкоди. Хай через двадцять років у нашій країні зовсім не буде злочинності, зникнуть темні структури нашого суспільства. Країна повинна бути вільною від усього: від рабства, від злочинів, від мафії. І тоді нарешті усі люди зітхнуть спокійно, знаючи, що ніщо не загрожує їхньому життю. Я вірю, що врешті-решт це станеться, хай не через двадцять років. Хай на це потрібно більше часу, але коли-небудь українці зможуть упевнено сказати: ми вільні.

Хто б що не казав, а я вважаю, що Україна все-таки розвивається і що вона має велике майбутнє, засади якого вже помітні у нашому сьогоденні. Ми маємо унікальну культуру, гарний менталітет, великі географічні й людські потенціали – все для того, щоб розбудувати сильну і процвітаючу державу. А, крім того, ми маємо славетне минуле, то чому ж нам не мати ще славетнішого майбутнього? Отже, все в наших руках!

Як маленька громадянка України, я дуже її люблю. Я закохана в її безкраї простори, повноводні річки, дзеркальні озера, зелені діброви і неймовірно блакитне небо. Живучи в цій країні п’ятнадцять років, я не можу, однак, сказати, що повністю задоволена рівнем життя, особливо порівняно з іншими державами. Та, незважаючи на те, що я бажаю поїхати за кордон по звершенні навчання, навряд чи я зможу залишити свою Батьківщину, де я народилася і зростала. Адже я буду сумувати насамперед за людьми, які мене оточували все життя. Попри особливості нашого менталітету, люди в нас добрі, привітні, гостинні. Буду сумувати за традиціями нашого народу. Буду сумувати за чарівними пейзажами за нашими вікнами.

КИЕВ

Маргарита Никифорова, 11-Б, Киевский лицей бизнеса

Україна. Що перше спадає на думку, коли ми чуємо це слово? Звичайно, тяжко та кривава доля. Ми завжди будемо боротися, у нас завжди буде віра і надія у щасливе майбутнє.

Що чекає нас попереду? Я дуже сподіваюсь і вірю у безпечне майбутнє для нашого народу. У зв’язку з усіма подіями, які зараз на нашій любій Україні відбуваються, дуже важливо сказати, яке майбутнє буде. Народ повстав проти влади, проти усіх знущань. Але одне питання: чому наші брати, росіяни, втрутилися і відібрали наші землі? Крим для України – як всиновлена дитина. Але нагодована і викохана. Будемо вірити і сподіватися, що люди схаменуться і почнуть думати не тільки про себе, а й про інших. Адже коли ти на чолі, в тебе величезна відповідальність за мільйони людей.

Я все ще вірю, що Україна почне розвиватися. Що вона встигне з колін, і кожен у світі буде знати про 46 мільйонів людей, які живуть у славній і квітучій країні. Сподіваюсь, що бабусі і дідусі будуть з усмішкою ходити по чистих вулицях. Сподіваюсь, що наші спортсмени будуть гідно оцінені у світових змаганнях.

Я хочу побажати усім людям України, щоб не боялися. Вірте у себе, у своїх дітей. Ніколи не здавайтеся! Бо не тільки ж влада повинна щось робити, а й сам народ! Нас кривдили, принижували, але ми вистояли і вистоїмо. Ми самі збудуємо собі щасливе майбутнє і світлу та безпечну державу.