Сегодня президент Петр Порошенко выступил в Верховной Раде с речью о децентрализации. Свое выступление он начал с рассказа о том, в каких сферах децентрализации нет места, зачем ему нужны полномочия по роспуску местных советов, а также исключил возможность особого статуса Донбасса и призвал признать АР Крым национально-территориальным образованием. Кроме того, Петр Порошенко пообещал, что он не будет просить в изменениях в Конституцию полномочий для президента.

Полный текст выступления президента на языке оригинала:

Я хотів би приєднатися до привітань Голови Верховної Ради з 25-ю річницею ухвалення Декларації про державний суверенітет України. За той історичний чин заочно дякую всім 355 тодішнім народним обранцям, що голосували, і віч-на-віч – тим небагатьом народним депутатам першого скликання, які і зараз працюють в поточній каденції Верховної Ради, і які присутні сьогодні в цій залі. Ви тоді здійснили мужній і історичний крок.

Пригадую, попервах багато хто скептично поставився до Декларації як нібито до такої собі комуністичної інтрижки, направленої на те, щоби збити швидкість руху за незалежність. Ніби ця Декларація заважала тоді утворенню незалежності Української держави. Час розставив все на свої місця. Без цієї Декларації не було би й Акту проголошення незалежності України, і вона ніби стала його предтечею.

Свій історичний вибір Український народ підтвердив як на референдумі 1 грудня 1991 року, так і у ще не завершеній Вітчизняній війні за незалежність, суверенітет, за територіальну цілісність і право на існування як великої європейської нації.

Фото: АП/Facebook

Ми не просто вистояли в цей важкий рік в цій нерівній боротьбі. Ми зміцнилися настільки, що для супротивника стала надто очевидною дуже висока ціна, якою може обернутися пряме подальше вторгнення. Ніж атакувати нас з фронту, дешевше підірвати з глибокого тилу.

Тому наше з вами завдання не лише збудувати непробивні фортифікації. До речі, сьогодні саме той день, який я визначив датою, коли має бути завершено побудову фортифікаційних споруд. Ми впоралися з цим, і фортифікаційні споруди на лінії зіткнення укріпили оборону нашої держави. Але треба вжити подальших заходів із недопущення будь-якої внутрішньої дестабілізації, яка б зробила Україну легкою здобиччю хижого ворога. Ворога, який не бачить нашого з вами місця на політичній карті Європи.

Повторю те, що вчора казав в Ужгороді та в Мукачевому: анархії в Україні я не допущу. Почитаймо підручники історії. Хіба у нас не було періоду отаманщини, яскравого, але короткого і трагічного? Хіба не завершився він повною перемогою Росії і втратою незалежності України майже на 70 років? Вороги України, запам’ятайте: так більше не буде!

Жодна партія не матиме ані збройних підрозділів, ані озброєних кримінальних утворень. Хоч я і проголосив курс на демонополізацію, але монополія на застосування сили і зброї назавжди залишиться за державою, – якими б поки що недосконалими не були наші правоохоронні органи. І нікому не дозволено здавати патріотичні шеврони в оренду бандитам.

Фото: АП/Facebook

Я вдячний вам, шановні народні депутати, за ту безпрецедентну увагу, яку ви цього тижня приділили резонансним подіям на Закарпатті. Це правильно. Не чекаючи на результати роботи створеної вами комісії, я прийняв важливі кадрові рішення.

Там все гранично ясно. Кільком кланам стало тісно на гірських стежках. Контрабандних цигарок на всіх забракло. А МОЗ давно попереджав, що куріння є дуже небезпечним для здоров’я. І як і попереджав МОЗ, голови полетіли цілком заслужено.

Спільними зусиллями з Урядом, відповідними міністерствами та відомствами ми почистили верхівку обласної державної адміністрації, міліції, СБУ, прикордонної служби та митниці. Я впевнений, що ми подолаємо рецидиви середньовічної клановості в географічному центрі Європи, і Закарпаття тішитиме світ яскравими рекламно-туристичними буклетами, а не залпами бандитських гранатометів.

На цій оптимістичній ноті дозвольте перейти до головної теми мого виступу.

Спробую лаконічно пояснити, чим же настільки важливі й доленосні для країни зміни до Основного закону, які ви сьогодні, – якщо на те буде ваша воля, – спрямуєте на розгляд Конституційного Суду України.

Фото: АП/Facebook

Перш за все хочу наголосити: я лише суб’єкт подання. Справжніми авторами є дві високоповажні комісії: українська Конституційна та європейська Венеціанська, яка схвалила велику роботу, проведену в Києві.

Учора я провів телефонну розмову з Генеральним Секретарем Венеціанської Комісії Ради Європи Джанні Букіккіо. Він ще раз наголосив на підтримці конституційних змін і повній їх відповідності європейським стандартам – в тому числі і в частині місцевого самоврядування.

Звичайно, я не був стороннім спостерігачем в процесі підготовки змін. Частково конституціоналісти врахували моє бачення, детальніше викладене в тому проекті, який я подавав ще минулого літа.

Отож, про ці зміни ми говорили більше року. Час від балачок нарешті переходити до діла.

Переконаний, що за два тижні, які минули від надходження законопроекту до стін Парламенту, ви всі встигли його вивчити, часом навіть дуже прискіпливо. Тому зупинюся лише на найважливіших моментах.

Фото: АП/Facebook

Головне: вперше в історії України і Глава держави, і Уряд, який підтримує проект, добровільно поступаються величезним обсягом повноважень, які поки що належать до президентсько-урядової виконавчої вертикалі.

По-друге, ми ділимося не лише владою, ми ділимося і відповідальністю. Пряма норма оновленої Конституції вимагатиме, щоби будь-яка, цитую, «зміна компетенції органу місцевого самоврядування» обов'язково здійснювалася «з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів». Більше не буде абсолютно байдужого популізму, не підкріпленого фінансовим ресурсом, який лише обтяжує територіальні громади. Ця вимога ще не схвалена, але вже виконується. Ще на початку року ми з вами внесли зміни до Бюджетного та Податкового кодексу, які в результаті на 40% збільшили доходи місцевих бюджетів.

По-третє. Повноваження ми передаємо на рівень громад, а не областей, і, не дай Боже, на рівень якихось міфічних республік. Саме громади, як-то міста, села, селища та їхні об’єднання, є первинною, базовою, головною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України, його опорною конструкцією, наріжним каменем.

По-четверте. Інститут голів державних адміністрацій, які нині призначаються з Києва, – пропонується ліквідувати. Оперативне управління областями і районами повністю переходить до обласних та районних виконавчих комітетів.

Вони формуються Радами відповідного рівня, що їх обирають люди. Виконкоми підзвітні і підконтрольні лише обраним радам відповідного рівня. Це те, про що давно мріяли прихильники місцевого самоврядування. Підкреслюю – лише радам, а значить – тільки виборцям. Не Президенту, і не Уряду, лише народу!

Всі ці кроки, цілком зрозуміло, наближають реальну владу до людей, образно кажучи, на відстань витягнутої руки. Крім того, належна повага до місцевих специфіки та традицій, – які не суперечать загальнонаціональним інтересам та законам, – зроблять нашу країну сильнішою та міцнішою.

Моя принципова позиція, яку, я сподіваюсь, поділяєте і ви, шановні народні депутати: децентралізації нема місця в таких сферах, як оборона, національна безпека, зовнішня політика, контроль за дотриманням конституційних прав та свобод громадян.

Для нагляду за додержанням Конституції і законів України, органами місцевого самоврядування – виключно для нагляду – в районах та областях вводиться новий інститут – інститут префектів. Думаю, ніхто, кому притаманне державне мислення, не виступатиме із запереченням щодо такої абсолютно виправданої перестороги.

Префекти отримають значно менші повноваження, ніж зараз мають голови державних адміністрацій.

Вони не матимуть жодного стосунку до розпорядження бюджетними потоками, фінансовими ресурсами місцевого самоврядування. Вони не керуватимуть, а лише здійснюватимуть наглядові функції.

Важлива деталь: призначатимуться і звільнятимуться префекти в такий же самий спосіб, як нині голови держадміністрацій – указом Президента України за поданням Українського уряду. Хто хоче в цьому положенні відшукати збільшення повноважень глави держави – не знайде навіть вдень з вогнем.

Дозвольте тепер попросити вашої особливої уваги. Я нарешті дійшов до того пункту, претензії до якого були найбільшими, але геть необґрунтованими. Що я вам зараз і доведу мовою сухого конституційного тексту. Вчитайтеся, вдивіться, вслухайтеся.

Йдеться про так зване право Президента розпускати місцеві Ради. Чому я кажу так зване? Тому що насправді – там чорним по білому написано – воно є спільною прерогативою Глави держави, Конституційного суду і Українського Парламенту.

Якщо чорти поплутають якусь місцеву Раду, і вона ухвалить рішення, які створять загрозу суверенітету, територіальній цілісності чи національній безпеці України, яке порушує Конституцію України, – Президент зможе негайно, - просто блискавично!, – тимчасово призупинити її повноваження. Так свого часу можна було би за лічені години вчинити абсолютно обґрунтовано з Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Всі це пам’ятають, особливо Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв.

Потім – слово за судом, Конституційним судом. А далі ви, тобто Верховна Рада, ухвалюєте рішення про призначення позачергових виборів відповідної Ради чи голови громади. Без вас, народних депутатів України і Українського Парламенту, нічого цього відбутися просто не може. Але ви й зараз, без будь-якого порушення, Без будь-якого рішення суду можете прийняти рішення про припинення повноважень будь-якої ради і призначення виборів. Отже, ми навпаки збільшуємо гарантований конституційний захист місцевого самоврядування.

Той, хто виступає за децентралізацію без такого вкрай важливого запобіжника, по суті пропонує федералізацію! Саме так воно і є, якщо центральна влада не має права негайно класти край будь-яким сепаратистським вивертам.

Венеціанська комісія право на таке – цитую, «більш швидке і ефективне втручання», як призупинення повноважень Рад, – визнала «цілком обґрунтованим». Висновок – логічний, в межах права і здорового глузду. Право розпуску органів місцевого самоврядування органами центральної влади притаманно багатьом європейським демократіям, а що вже казати про Україну в цій нашій ситуації?

В цілому Венеціанська комісія визнала запропоновану нами модель такою, яка є сумісною з Європейською хартією місцевого самоврядування. Децентралізація наблизить нашу політичну систему до європейської. А, з іншого боку, – стане ще однією нашою цивілізаційною відмінністю від сусідів по радянському табору. Бо самоврядування – я вже про це днями говорив – просто не можливе в тоталітарній або авторитарній державі.

Кілька слів про те, чого, всупереч чуткам та конспірологічним версіям, в проекті змін просто немає. Жодного натяку на федералізацію. Україна була, є й буде унітарною державою.

Проект змін до Конституції не передбачає і не може передбачати ніякого, як сьогодні написали деякі ЗМІ, особливого статусу Донбасу. Там його просто немає! Проект лише припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької і Луганської областей, що визначається окремим Законом. Хочу наголосити, що цей окремий Закон двічі ухвалювала Верховна Рада України – попереднього і цього скликань.

Я впевнений в тому, що запропонована норма жодною комою не виходить за межі Мінських домовленостей, які всім світом – Радою безпеки Організації Об’єднаний Націй, всіма нашими партнерами, які забезпечують потужну світові коаліцію підтримки України під час російської агресії, – ці Мінські домовленості визнані безальтернативною основою для політико-дипломатичного врегулювання.

На нас, і це я хочу сказати окремим дописувачам в соціальних мережах, ніхто не тисне, тиснути не може і не зможе. Так, наші американські та європейські партнери, які реально допомогли нам вистояти перед агресією з боку світової наддержави, демонструють цілком виправдану зацікавленість в успішності конституційного процесу. Але визначатися нам з вами – Президенту, Верховній Раді України. І в цій ситуації будь-яке рішення має як свої причини, так і наслідки, які слід відповідально врахувати, реалізуючи свої суверенні права.

Ми куди більшою мірою, ніж США чи Європа, зацікавлені у вирішенні кризи на Донбасі політико-дипломатичним шляхом. І я закликаю вас не позбавляти країну такої можливості. Я не сумніваюся, що ми просто не маємо права власними руками створювати такої ситуації, яка залишить Україну сам-на-сам з агресором. Тому зараз сьогодні і в майбутньому, коли ми будемо голосувати за прийняття Конституції в цілому, нам треба надзвичайно відповідально підійти до цього голосування.

Розумію, як важко за таку норму голосувати. Повірте, і підписувати її не просто.

Але ми з вами як політики, - ні, як державні діячі, - повинні зробити це заради України. Нас обирали не для того, щоб ми лише задоволення отримували. Треба вміти приймати некомфортні рішення, роз’яснювати їх людям і нести за них відповідальність.

Ми, звичайно, можемо встати в красиву позу. Але вона надто дорого обійдеться країні.

Отож, закликаю вас підтримати запропоновані зміни. Вони, до речі, не зачіпають розподілу повноважень між Верховною Радою, Урядом і Президентом, а стосуються лише стосунків Києва, центральної влади, і громад, тобто місцевого самоврядування.

Час від часу лунають голоси, мовляв з управлінської точки зору ефективнішою були би або президентська, або парламентська моделі в чистому вигляді. Свою позицію я сформулював у День Конституції, промовляючи перед випускниками Києво-Могилянської академії.

Гіпертрофована влада президентів на пострадянському просторі стала ознакою авторитарних, а то й взагалі диктаторських режимів. За межі цієї недемократичної резервації ми зараз робимо рішучий і безповоротний крок.

А чиста, без домішок парламентська модель для нас також є проблематичною, з огляду на агресію і потужну довготривалу військову загрозу. Вона не закінчиться не за місяць, не за рік, і ми маємо навчитися жити в цих умовах. Протистояти таким викликам неможливо без президента-головнокомандувача, наділеного достатнім обсягом повноважень.

Того, що дає Конституція, мені, як Президенту і як Верховному Головнокомандувачу, цілком вистачає. Просити більшого, я – перший Президент, який декларує, просити більшого я не маю ніякого наміру. Чинна форма правління, яка в нас склалася, на цей час для України є абсолютно оптимальною.

Закликаю політиків не збурювати суспільство пустими балачками, а вчитися демократії, засвоювати мистецтво пошуку компромісу. Нам це зараз дуже потрібно – продемонструвати Україні і світові міцність нашої єдності. Це – саме те, чого чекає від нас український народ і світова спільнота.

В найближчому майбутньому нагальними є зміни до Конституції в частині реформування прогнилої судової системи. Перші кроки до її очищення ми лише почали робити, але глобальна трансформація потребує поправок до Основного закону. Я із нетерпінням очікую їх від Конституційної комісії. Вчора під час розмови з Венеціанської комісією ми також домовились, що розгляд буде здійснений влітку, і ми отримаємо його найближчим часом, після того, як Конституційна Комісія прийме і подасть його.

Хочу окремо прояснити свою позицію, і звертаю вашу увагу, щодо розділу Х Конституції України – «Автономна Республіка Крим».

На подальших етапах своєї роботи я прошу Конституційну комісію дослухатися до лідерів кримськотатарського народу і передбачити, що Автономна Республіка Крим як невід'ємна складова частина України є національно-територіальним утворенням, через яке кримськотатарський народ реалізує своє право на самовизначення.

Шановні народні депутати, ті, хто ще не визначився і буде визначатися прямо зараз. От вам ще додатковий орієнтир, який дозволить вам прийняти рішення. Проект змін, запропонований на ваш розгляд, підтриманий Конституційною комісією, авторитетними українськими експертами, Венеціанською комісією, нашими ключовими міжнародними партнерами, поради яких ми самі питали.

Найбільш затяті критики – Російська Федерація, так звані ЛНР та ДНР. Всі, я думаю, мали можливість ознайомитись с сьогоднішньою заявою Міністерства закордонних справ Російської Федерації. Скажіть, хіба це не аргумент, що ми з вами чинимо правильно?

Прошу вас підтримати цей проект змін до Конституції.

Насамперед, я розраховую на позитивне голосування парламентської коаліції. Але закликаю до рації і ті політичні сили, які знаходяться за межами парламентської коаліції. Я дуже хотів би, щоби зміни стали виявом безпрецедентно широкого політичного консенсусу, – адже тільки в такому випадку вони можуть бути стійкими і тривалими. Я впевнений в тому, що лише в такому випадку ми продемонструємо Українському народові та світові нашу єдність і непорушність нашого суверенітету, територіальної цілісності, нашої незалежності!

Сегодня Верховная Рада направила в Конституционный суд правки в Основной закон относительно децентрализации власти. Обсуждение данного документа сопровождалось творческими выступлениями главного радикала Олега Ляшко, лидера «Самопомичи» Олега Березюка и президента Петра Порошенко. Подробнее...